Інкотермс 2010 (Incoterms 2010) – це міжнародні правила, визнані урядовими органами, юридичними компаніями і комерсантами по всьому світу як тлумачення найбільш застосовних в міжнародній торгівлі термінів.

Редакція набула чинності з 01 січня 2011 року.
Інкотермс 2010 (Incoterms 2010) – це міжнародні правила, визнані урядовими органами, юридичними компаніями і комерсантами по всьому світу як тлумачення найбільш застосовних в міжнародній торгівлі термінів.

Сфера дії Інкотермс 2010 (Incoterms 2010) поширюється на права та обов’язки сторін за договором купівлі-продажу в частині поставки товарів (умови поставки товарів).

Тут представлений повний список термінів Інкотермс 2010 (Incoterms 2010) та необхідні коментарі до них.

Відмінності нової редакції ІНКОТЕРМС 2010 від минулого ІНКОТЕРМС 2000:

• Умови: DAP і DAT: У Інкотермс 2010 кількість термінів було зменшено з 13 до 11. Але при цьому створено два нових положення (DAP – delivered at place – поставка до пункту, DAT – delivered at terminal – поставка до терміналу), які можуть використовуватися як мультимодальні. Чотири найменш використовуваних у практиці терміна були скасовані (DAF, DES, DEQ, і DDU).
• Термін DAT (поставка до терміналу) замінює собою термін DEQ: товар надається в розпорядження покупця нерозвантаженим з прибулого транспортного засобу. DAT на відміну від DEQ стосується для мультимодальних перевезень. За оцінками експертів з логістики поставка до терміналу DAT відповідає найбільше практиці логістики в порту.
• Термін DAP (поставка до пункту) є загальним становищем, при якому важливо точно вказати місце призначення. Термін DAP замінює собою три терміни: DAF, DES, DDU, і передбачає, що товар надається покупцеві вже готовим для розвантаження (у наших умовах для перевантаження під митним контролем, або ж для розмитнення).
• Нові витрати і ризики у FOB, CFR і CIF: в умовах поставки FOB (франко-борт), CFR (вартість і фрахт) і CIF (вартість, страхування і фрахт) витрати і ризики встановлюються по-новому. В Інкотермс 2000 при цих трьох умовах поставки ризик переходив після доставки до борту судна, а в Інкотермс 2010 перехід ризиків здійснюється після повної навантаження вантажу на борт судна (про розподіл відповідальності та переході ризиків в Інкотермс 2000 дивіться далі).

Структура Інкотермс 2010 (Incoterms 2010):

• група Е: зобов’язання продавця мінімальні і обмежуються наданням товару в розпорядження покупця;
• група F: зобов’язання продавця обмежуються відправкою товару, основна перевезення їм не оплачена;
• група С: продавець організовує і оплачує перевезення без прийняття на себе пов’язаних з нею ризиків;
• група D: витрати і ризики продавця максимальні, так як він зобов’язаний надати товари в розпорядження покупця в обумовленому місці призначення (забезпечити прибуття).
• Усередині груп основні зобов’язання різняться незначно. Наприклад, у групі С по базисам СIF і CIP продавець зобов’язаний додатково застрахувати товар, а в групі D за умовою DDP – сплатити імпортні мита. Усередині груп F і D є відмінності, пов’язані з навантаженням (розвантаженням).

 ІНКОТЕРМС 2010 / INCOTERMS 2010